Головна | Реєстрація | Вхід
Понеділок, 26.08.2019, 11:59
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Категорії розділу
Євангелізаційні новини [7]
Новини євангелізаційного відділу
Новини молодіжного відділу [10]
Новини молодіжного служіння
Новини дитячого відділу [0]
Новини дитячого служіння
Новини сестринського відділу [6]
Новини сестринського відділу
Новини малих груп [2]
Новини малих груп (домашних та ін.)
Новини музичного відділу [0]
Новини музичного служіння
Церковні служіння [5]
церковні свята і служіння
Форма входу
Логін:
Пароль:
Наше опитування
Що б ви хотіли бачити на сайті?
Всього відповідей: 67
Пошук
Друзі сайту
Життя християнської молоді Видеосеминары Й.Раймера Телепрограма "Мир Вам" Християнська Футбольна Ліга
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Історія церкви м. Івано-Франківська

Віруючі євангельсько-баптиського спрямування, як окремі особи, так і окремі сім'ї з'явились в м. Івано-Франківську (колись Станіславові) у післявоєнні часи переважно в результаті міграції зі Східних областей України, а також з сусідньої Львівщини. Напівзаборонене місто в часи Радянського Союзу атеїстичною владою ревно охоронялось від найменшого засіву євангельського духу. Окремі віруючі, що були тут, або виїжджали в інші міста, або вливались в найближчі сільські громади ЄХБ в с. Ганнусівка, в с. Тарновиця Лісна або переходили в інші течії. Але Бог потурбувався і про це місто, тому що мав план, маючи на увазі побудувати тут Свою церкву, яку б не здолали "ворота пекельні". В 1970 роках в м. Івано-Франківськ з різницею в декілька років приїжджають дві молоді на той час сім'ї: сім'я В. Зелінського, родом з Вінниччини і сім'я В. Кібіта, родом з Рівненщини. Вже на той час обидва брати були здібними проповідниками з сміливими думками відносно майбутнього. Через деякий час В. Зелінський прийняв дияконське, а потім і пресвітерське служіння в церкві с. Лісна Тарновиця. В. Кібіт в цей час в церкві регулярно проповідував Слово Боже. Активними в служінні були і їхні сім'ї.

В той час по квартирах віруючих в м. Івано-Франківську проводились розбори Слова Божого, на котрі збиралось 8-10 членів церкви с. Лісна Тарновиця, що проживали в м. Івано-Франківську. Це були переважно сестри старшого віку, котрі щиро любили Господа і молились за пробудження міста. Частина з них вже відійшли у вічність, а окремі і досі несуть молитовне служіння. В середині 80-х років, коли ще Івано-Франківські віруючі знаходились членами церкви в с. Лісна Тарновиця, Дух Святий збудив у них бажання мати церкву у м. Івано-Франківську. Про це все частіше велася розмова.

За погодженням з обласним пресвітером по Івано-Франківській області М. М. Войтовичем були об'єднані в одну групу віруючі ЄХБ, що були членами церков с. Лісна Тарновиця і с. Ганнусівка. Вони з осені 1988р. почали проводити регулярні зібрання на околиці міста в домі одного з членів групи інваліда війни Полячок Михайла Дмитровича, котрий виділив спеціально для проведення зібрань окрему кімнату. Разом з цим були подані документи на реєстрацію церкви. Зі сторони влади були погрози, щоб не проводити зібрань, поки церква на буде зареєстрована, але це не могло зупинити віруючих, як нічний приморозок не може зупинити прихід весни. Вперше звершити Вечерю Господню в новоутвореній церкві було запрошено відомого як на Буковині так і в Галичині служителя брата А. О. Лесюка. Того ж дня на вечірньому служінні була звершена вперше в новоутвореній церкві молитва над дитиною Кібіт Наталією.

Зібрання проводились тричі на тиждень: в неділю ранкове і вечірнє, а в п'ятницю молитовне вечірнє. Найбільше багатолюдним було недільне ранкове зібрання, на котре збиралось на початках від 15 до 20 душ. Це вважалось великим зібранням, проповідували на служіннях брати — В. Зелінський, В. Кібіт, М. Проців. Інколи на допомогу приїжджали брати з с. Лісної Тарновиці — П. Сіліч, В. Передрук та інші. На урочисті служіння запрошувались хористи з м. Чернівці та інші гості. Перше водне хрещення по вірі відбулось на річці Бистриці Надвірнянській літом 1988 р.

Церква клопоталась перед органами місцевої влади про надання приміщення для Дому молитви. В часи перебудови для церкви було запропоновано два недіючих храми: Греко-католицька церква св. Параскеви у с. Опришівцях і Римо-католицький костел в м.Івано-Франківську по вул. Першотравнева 20. Перший використовувався як складське приміщення, другий як зал для танців хореографічної дитячої студії. Органи влади настоювали, щоб перейти в с. Опришівці, тому що це для них було вигідніше (майже за містом), але порадившись, брати вирішили і в цьому було Господнє повеління домагатися для церкви Дому молитви по вул. Першотравнева 20, що майже в самому центрі міста. Неймовірних зусиль коштувало для віруючих подолати впертість керівництва студії, які не хотіли звільняти приміщення навіть після рішення Івано-Франківського міськвиконкому на користь церкви. Все ж таки в липні 1989р. відбулось перше богослужіння в майбутньому Домі молитви по вул. Першотравневій 20. Те, що було залишено попередніми користувачами мало надзвичайно жалюгідний вигляд, як знадвору так і з середини. Зірвана підлога, обшарпані стіни, спотворена стеля, вибиті вікна, замуровані двері і багато іншого.

Півтора року активної наполегливої праці молодих і старих братів та сестер, членів їхніх сімей інколи і невіруючих при допомозі окремих братів і сестер церкви с. Лісна Тарновиця йшла реставрація Дому молитви при одночасному проведенні зібрань у відповідні дні. І ось пам'ятного дня 9 грудня 1990 р. з участю заступника старшого пресвітера по Україні В. М. Матвіїва при вщерть заповненому людьми Домі молитви, відбулось його посвячення.

В цьому ж 1990 р. церквою було викуплено в Івано-Франківського інституту Нафти і газу одноповерхову прибудову до Дому молитви, де пізніше розмістилися класи Недільної школи. При Божому благословенні молода церква міцніла духовно, збільшувалася кількістю. Виникла потреба обирати диякона і на це служіння церква обрала проповідника Кібіта Василя Федоровbча. Рукопокладення на це служіння відбулось 9 червня 1991 р. Урочисте богослужіння звершували обласні пресвітера Чернівецької та Івано-Франківської областей А. О. Лесюк та М. М. Войтович і місцевий пресвітер церкви В. В. Зелінський. Цього ж року був створений невеликий хор, котрий хоч і не професійно на перших порах, але щиро співав Господеві на недільних богослужіннях.

При допомозі Чернівецької, Бориславської та Львівської церков було проведено декілька великих євангелізаційних богослужінь для жителів міста в драматичному театрі ім. І. Франка, міському парку культури та кінотеатрі "Космос". Також силами церкви проводились євангелізаційні служіння в селах Живачів, Підвербці Тлумацького р-ну, де пізніше зароджувались невеликі групи віруючих.

22 січня 1993 р. в присутності заступника старшого пресвітера по Україні В. М. Матвіїва і обласних пресвітерів Львівської та Івано-Франківської областей І. М. Романюка та Войтовича М. М. на пресвітерське служіння обрано диякона церкви Кібіта В. Ф. рукопокладення над котрим звершено у вересні того ж року.

Войтович М. М., виконуючи тоді служіння обласного пресвітера, часто відвідував церкву, надаючи практичну допомогу в проповіді Слова Божого, організаційних питаннях, а також допомагаючи новообраному пресвітеру. Того ж 1993 р. через покаяння і водне хрещення по вірі приєдналось до церкви 25 душ. Серед них були майбутні проповідники, диякони, хористи, а саме: Дроздовський В. Г., Патригура В. С., Сулима С. Я., Патригура А. М., Лашта Д. Є., Гадаєва Т. В., Никоненко О. В., Гринів Д. Д. і інші
.
В наступні роки Бог також рясно благословляв церкву. 25-30 душ щороку приймаючи водне хрещення по вірі долучались до церкви, серед них молоді сім'ї, молодь. Значна частина серед тих що увірували були люди з вищою освітою, інженери, медичні працівники, інтелігенція. В скорому часі було сформовано ядро проповідників.

Для вдосконалення хорового служіння в 1996 р. В. Кібіт запросив з Чернівецької церкви диригента М. В. Гушула, котрий одночасно був і здібним проповідником. На протязі декількох років він доїжджаючи з Чернівців працював з хором, поставивши в церкві на належний рівень хорове служіння, в той же час він був добрим помічником пресвітера у вихованні молодих членів церкви в Євангельському дусі, маючи багаторічний досвід праці в братстві ЄХБ.

В перші роки в церкві практично не було молоді. Було лиш декілька дітей, але починаючи з 1993-1995 рр. в завіт з Господом вступають молоді люди. Формується гурток молоді, керівником якого став Анатолій Патригура, а після його одружен¬ня цю працю перейняли інші молоді брати. Коли ж кількість молоді у церкві зросла до 30 душ в працю з молоддю активно включився пресвітер церкви. Щотижня по середах молодь церкви збирається на молодіжне служіння, де вивчається Слово Боже, лунають євангельські пісні, молитви до Господа, є запитання, що турбують молодь і відповіді на них. Стало доброю традицією, коли кожної першої неділі місяця молодь веде вечірнє служіння в церкві. Крім того, молодь збирається на домашні групки для вивчення Слова Божого і спілкування. Все це сприяє зростанню молоді в "міру зросту повноти Христової" Еф.4:13.

З від'їздом М. Гушула до США служіння диригента доручено Христині Ортинській, а її помічником стала Ірина Кібіт, яка навчалась на музично-хоровому відділенні Чернівецького Біблійного Коледжу. Сергій Довганюк є головним диригентом і відповідальним молитовно-збудовуюче служіння в хорі.

В кінці 2001 р. при активній підтримці пресвітера в церкві започатковано чоловічий хор. Свої перші кроки він робив під керівництвом П. Сідька з Чернівецької церкви, а пізніше служіння доручено І. Кібіт.

З ростом церкви, наповненням її молодими сім'ями в церкві з'явилось чимало дітей. Виникла потреба в організації Недільної Школи. Пресвітер у 1992 р. запросив до цієї праці Галину Козакевич, котра мала вже чималий досвід праці з дітьми в Ганнусівській церкві. На перших порах діяв один клас. Його відвідувало від 10 до 15 дітей. Часто на уроки приходили батьки, оскільки заняття проводились після служіння і проходили вони досить змістовно і цікаво. Через деякий це служіння було доручено Галині Осадчук, котра взяла собі в помічники молоду сестру Ірину Веретко, котра пізніше навчалася в Ірпінській Біблійній Семінарії на факультеті "Християнська освіта". Навчаючись заочно вона вела підліткову групу де було 11 дітей, урочистий випуск якої відбувся в червні 1999 р. Невдовзі більшість з них стали членами церкви. В 2001 навчальному році Недільну Школу відвідувало більше як 100 дітей, які навчалися в чотирьох класах згідно вікових груп починаючи з 3-5 років і закінчуючи учнями старших класів.

Завжди на святкових і часто на недільних служіннях прославляв Господа дитячий хор, з котрим працювала І. Кібіт, а також оркестр смичкових інструментів з котрим працювала Х. Ортинська.

В 1995 р. Івано-Франківська церква почала духовну працю в смт. Бурштин, де було на той час двоє членів церкви сім'я Петра Гелети. На даний час там вже діє нова молода церква котру відвідує більше 30 чоловік.

В 1997 р. в церкву влилося двоє братів з с. Липового Тисменицького району. Невдовзі пресвітер церкви з невеличкою групою відвідали братів, познайомилися з їх сім'ями. Окремі відвідини переросли в регулярні зібрання у будинках братів. Ці зібрання відвідували брати проповідники церкви Я. Комаровський і В. Дроздовський та інші. При Божому благословенні тут утворилася хороша група віруючих, що вже самостійно проводять служіння.

В різних служіннях в церкві активно задіяні сестри, крім праці з дітьми вони несуть служіння: в молитовній групі відповідальна є С. Кібіт, в групі милосердя (по догляду за хворими) — Л. Диба, в групі по відвідуванню перестарілих сестер і багатодітних сімей — В.Дика. Щомісячно сестри-матері сходяться на материнську молитву, щоб молитися за своїх дітей, внуків.

Починаючи з другої половини 2000р. церква почала реконструкцію і ремонтні роботи учбових класів Недільної Школи, було збудовано баптистерій, санвузли. В 2001 р. виключно за кошти членів церкви було виконано великий обсяг робіт по зовнішньому ремонту Дому молитви. Відновлено вежу над входом, виконано огорожу території. Дім молитви по вул. Гординського 20, обновився, засяяв сонячними кольорами, приваблюючи кожного хто проходить біля нього.

Станом на 01.01.2010 р. церква нараховує 217 членів серед котрих багато молодих людей з вищою освітою, інженери, мед. працівники, викладачі і студенти.

Хай милосердний Господь рясно благословить Івано-Франківську церкву ЄХБ, щоб вона освячена і обмита кров'ю Ісуса Христа була готовою до зустрічі Свого Нареченого – Ісуса Христа, котрий незабаром прийде.
Богослужіння:
неділя з 10.00
неділя з 18.00
п'ятниця з 19.00
Слово для тебе
Останні статті
[02.12.2011]
Різдвуємо разом!
[04.03.2011]
10 причин почему люди не ходят в церковь.
[11.01.2011]
Служіння групи милосердя
Нове на форумі
  • Особисті молитовні потреби (37)
  • Християнська поезія з книги "Хвала Творцю" (0)
  • Що ви знаєте про кальвінізм та армініанство? (228)
  • Вітаємо один одного! (73)
  • Останнє відео
    [25.01.2013][Відео проповіді]
    Різдво
    [30.03.2012][Відео проповіді]
    Дорогоцінне з нікчемного
    [24.03.2011][Відео проповіді]
    Який є Бог
    Останні фотографії

    Copyright StRing © 2019 |