Головна | Реєстрація | Вхід
П`ятниця, 15.11.2019, 11:44
Вітаю Вас Гість | RSS
[ Нові повідомлення · Учасники · Правила форуму · Пошук · RSS ]
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Модератор форуму: gadassa, Flower  
Форум » Форум » Спілкування » Поезія
Поезія
StRingДата: Вівторок, 04.01.2011, 09:26 | Повідомлення # 1
Генерал-майор
Група: Администраторы
Повідомлень: 286
Статус: Offline
Тут можна викладати вірші, які нам дуже подобаються.
 
gadassaДата: Вівторок, 04.01.2011, 10:30 | Повідомлення # 2
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 435
Статус: Offline
Не дай нам Бог
Не дай нам Бог привыкнуть к искупленью,
Молиться вскользь, общаться по привычке,
И милость ко греху считать обычной -
Не дай нам Бог такого отступленья!

Не дай нам Бог привыкнуть к раскаянью,
И каждый раз тянуться за прощеньем,
Без измененья дел, без сожаленья,
Не дай нам Бог такого привыканья!

Не дай нам Бог уютно примоститься,
Укрыв грехи доктриной благодати,
И опрощать Голгофу и Распятье.
Не дай нам Бог настолько охладиться.

Не дай нам Боже, к истине привыкнуть,
Читать ее и слушать, не вникая,
И терминами речь пересыпая,
Вкус настоящей жизни не постигнуть.

Не дай нам Бог пустого безразличья
Прожить всю жизнь комфортно и беспечно,
Чтобы потом, (не дай нам Бог, конечно!)
Нам вечность показалась непривычной.

Маргарита Коломийцева.


головне,щоб головне було головним!
 
gadassaДата: Вівторок, 04.01.2011, 10:31 | Повідомлення # 3
Генерал-майор
Група: Модераторы
Повідомлень: 435
Статус: Offline
Дірка

Стояла на горі хатина,

Від неї до струмка вела стежина,

А в домі, як відомо всім,

Що без води,

Ані туди, ані сюди.

Тому-то чоловік до джерела ходив,

До хати завжди два відра води носив.

Ті відра на ослінчику стояли,

І між собою тихо розмовляли:

– Так, нелегке у нашого господаря життя:

Завжди носить на гору два відра.

Але господар не журився,

І на здоров’я не жалівся.

Він рано-вранці прокидався

І за роботу радо брався.

Спочатку брав він два відра

І біг по воду до струмка.

Швиденько потім умивався,

Тоді з молитвою до Господа звертався.

А Бог його не залишав,

Здоров’я, мудрість посилав.

І знову відра на ослінчику стояли,

Та й про життя-буття тихенько розмовляли.

Озвалося відро, яке біля вікна стояло,

І до відра, що від дверей, сказало:

– Господаря свого я поважаю,

Намарно воду я не виливаю,

А ти дивися, що в тобі

Немає майже піввідра води!

Відро те дуже засмутилося

І з дірки краплі, наче сльози, покотилися.

– Сумую я, що дірку в боці маю,

І воду по дорозі розливаю.

Та чоловік розмову ту підслухав

І до відра він мовив: – Ось послухай,

Давно я знаю про проблеми ці,

Тому ношу тебе у правій я руці,

Бо квіти там я посадив,

Коли тебе я ніс, то їх полив.

Намарно воду ти не виливаєш, –

Майбутні квіточки ти поливаєш!

Отак і Бог: всю неміч в людях помічає

І через них Свою Він силу виявляє.

І ти, мій друже, не журися,

До Господа ти щиро помолися.

Не сильне ані мудре цього світу

Причасне стало Нового Завіту...

Катя Грубич, Полтавська обл


головне,щоб головне було головним!
 
gospelsДата: Вівторок, 04.01.2011, 14:10 | Повідомлення # 4
Підполковник
Група: Проверенные
Повідомлень: 114
Статус: Offline
Двойственность

За одного готов в огонь и воду,
Последнюю рубашку с плеч долой!
Другого ж в дом не пустит в непогоду
И разразится на него хулой.

Знакомой даме преподнес конфеты,
Букетик роз к ним присовокупив.
Другому ж ни ответа, ни привета,
Проходит мимо, нос отворотив.

Да что ж это за двойственность такая?
Деление людей на вас и нас?
Как хорошо, что в муках умирая,
Христос и вас, и нас от смерти спас!

Он всех любил, греху не потакая,
И всем готов был помогать в беде,
Как хорошо, что двойственность людская
Чужда была Спасителю людей.

Додано (04.01.2011, 13:00)
---------------------------------------------
Дорожите временем

С каждым днем мы немножко стареем,
Жизнь земная, как тонкая нить.
Все другое ценить мы умеем,
Только время не можем ценить.
Сколько времени кануло в вечность,
Но попробуй минутку вернуть!
Как опасны безделье, беспечность
И пустая словесная муть.
Все мы ищем земного уюта,
Для домов утрамбованный грунт,
Позабыв, что часы и минуты
Состоят из малюток-секунд.
Пролетели и тридцать, и сорок
Неспокойных, бесцельных годов.
Смерть не терпит пустых отговорок
И сухих извинительных слов.
А когда постучит она в двери,
Не открыть мы не сможем – никто!
Счастлив тот, кто Спасителю верил, –
С Ним все время не зря прожито!

Додано (04.01.2011, 14:10)
---------------------------------------------
А ще ось дуже збудовуюча пісня-поклоніння
http://bogoblog.ru/tags/hristianskie-video-clipy/ya-sokryt-v-tebe-bog

 
gospelsДата: Понеділок, 17.01.2011, 23:31 | Повідомлення # 5
Підполковник
Група: Проверенные
Повідомлень: 114
Статус: Offline
РАЗМЫШЛЕНИЯ под НОВЫЙ ГОД

Прошло незримо время, год проходит,
Уходит век, за ним – тысячелетье,
И в нашей жизни что-то происходит,
То радость, то беда, то что-то третье...

Преграды удалим и боль растает,
Записаны слова без междометий,
Но всё же постоянно нам мешает:
То друг, то враг, то просто кто-то третий...

Шофар услышим – знак пред брачным пиром,
И всех поманит сладким звуком этим,
Лишь, поклонявшимся земным кумирам,
Не быть ни первым, ни вторым, ни третьим...

 
Форум » Форум » Спілкування » Поезія
  • Сторінка 1 з 1
  • 1
Пошук:


Copyright StRing © 2019 |