мій батько (євангельські християни-баптисти) досить непогано співпрацював з моєю мамою (християни віри євангельської)
Якщо хтось хоче співпрацювати, будь-ласка, але сам я особисто не бачу можливості такої співпраці. Аргументи - маю негативний досвід у минулому досвід у минулому,. Не бачу позиціїї з іншого боку, яка дає можливість не очікувати лукавства у співпраці. Хоча приймаю їх як віруючих людей, братів та сестер. Один випадок із мого приватного життя - відвідав церкву ХВЄ у нашомі місті, так окремі члени умудрилися переконувати мою дружину, що баптисти неправильно вірять і що треба їй іти до них. Хоча я сам виріс в обєднаній громаді ЄХБ і ХВЄ, і по сьогодні коли я приїзджаю додому мене там запрошують проповідувати. В одному селі де я почав групу з невіруючими і вони покаялися - 9 людей, виявилося що їхня родина - пятидесятники, на рівні особистого спілкування - все прекрасно, а в час моєх відсутності постійні розмови з їхнього боку про неповноцінність баптистів. Таких прикладів можу наводити дуже багато. Питання - про яку співпрацю ми говоримо при такому відношенню?
Коли готувався Фестиваль Надії за участю Ф. Грема і я був обласним координатором для баптистів і пятидесятників, то навіть мене намагалися втягнути в дискусію про духовніший шлях і вчення.
В 2005 році брав участь у проведенні Євангелізації Віктора Гама в Тернополі і був свідком, як душеопікуни від пятидесятників говорили людям, які вийшли на покаяння, щоб не ішли в баптистські церкви, а тільки в пятидесятницькі. Хоча була строга заборона для душеопікунів робити подібні речі.